Кілька довгих місяців мені було нестерпно боляче і неспокійно. Так ніби Мрію прала в сльозах і як тільки вішала просушити - починався дощ....Невимовна туга, глибоке напруження і стан "на грані" переслідували, точніше на всіх правах жили в мені. Це страшно - хотіти чогось так, щоб терпли ноги і думка ні на мить не покидала голови.... Це схоже на
(
Read more... )